Опис
Седазин, 20 мг/мл, розчин для ін’єкцій для великої рогатої худоби, коней, собак і котів
Склад
Ксилазин (у вигляді гідрохлориду) 20 мг/мл
Цільові види тварин
Велика рогата худоба, кінь, собака, кішка.
Терапевтичні показання
Седазин використовується у великої рогатої худоби, коней, собак і котів для седації, знеболювання, розслаблення м’язів і як премедикація. Введення ксилазину полегшує обстеження збудливих тварин, застосування ліків і дозволяє проводити короткочасні хірургічні втручання.
Протипоказання
Не застосовувати у випадках шлуночкової аритмії, гіпотензії або шоку.
Не застосовувати при захворюваннях дихальних шляхів.
Не застосовувати на терміні вагітності (загроза викидня), за винятком після пологів.
Не застосовувати при цукровому діабеті (ксилазин знижує рівень інсуліну).
Не застосовувати при непрохідності шлунково-кишкового тракту у собак і котів.
Особливі застереження
Особливі застереження:
Коні
- – ксилазин перешкоджає фізіологічній кишковій перистальтиці, тому його слід застосовувати лише коням із кольками, які не реагують на знеболюючі; уникати застосування у коней з ослабленою моторикою сліпої кишки,
- – використовувати з обережністю коням, схильним до ламініту,
- – у осіб із розладами дихання або респіраторними захворюваннями може розвинутися небезпечна для життя задишка,
- – слід використовувати найменші рекомендовані дози.
Кішки і собаки
- – ксилазин блокує правильну перистальтику кишечника, що сприяє накопиченню газів у травному тракті тварин, тому не рекомендується застосовувати ксилазин перед рентгенологічним дослідженням шлунка та початкового відділу кишечника, оскільки накопичені гази не дають можливості правильно інтерпретувати результати дослідження,
- – у брахіцефальних порід собак із ознаками дихальної дисфункції або респіраторного захворювання може розвинутися задишка, яка загрожує життю.
Велика рогата худоба
- – Під впливом ксилазину сповільнюється моторика передшлунка, що може спричинити метеоризм, тому перед введенням ксилазину тварин не рекомендується годувати і поїти,
- – після введення ксилазину послаблюються рефлекси відрижки, кашлю і ковтання, тому за худобою необхідно уважно стежити, поки вона не прийде до тями, і залишатися в положенні на грудині,
- – для великої рогатої худоби рекомендуються низькі та середні дози.
Особливі застереження щодо безпечного використання цільових видів тварин:
Уникати введення надмірно високих доз препарату.
При дозуванні слід враховувати індивідуальну чутливість тварин.
Будьте особливо обережні при застосуванні у випадках судомних розладів, гострої ниркової або печінкової недостатності та у тварин зі зневодненням.
Щоб запобігти захлиненню слиною або блювотою, голова тварини повинна бути нижче, ніж тіло.
Старі та виснажені тварини можуть бути більш чутливими до дії ксилазину, тоді як збудженим тваринам можуть знадобитися більш високі дози.
Пацієнти повинні зберігати спокій під час застосування засобу, оскільки зовнішні подразники можуть погіршити реакцію на засіб.
Ксилазин може викликати порушення терморегуляції. Якщо під час використання засобу температура навколишнього середовища відрізняється від кімнатної, рекомендується охолодити або зігріти пацієнта.
Для хворобливих процедур ксилазин завжди слід застосовувати в поєднанні з місцевою або загальною анестезією.
Слід спостерігати за тваринами, які отримували лікування, доки дія засобу повністю не зникне. На цей час їх слід залишити в окремій кімнаті, щоб уникнути травм інших тварин.
Особливі застереження для осіб, які вводять ветеринарний засіб тваринам:
У разі випадкової самоін’єкції або проковтування негайно зверніться до лікаря та покажіть йому інструкцію або упаковку, але не сідайте за кермо через ризик седації та зміни артеріального тиску.
Уникати контакту зі шкірою, очима та слизовими оболонками.
У разі потрапляння на відкриті ділянки шкіри негайно промити великою кількістю води.
Зніміть будь-який одяг, забруднений засобом, який безпосередньо контактує зі шкірою.
Якщо засіб випадково потрапив в око, промийте око великою кількістю води. При появі симптомів зверніться до лікаря.
Якщо вагітна жінка вводить лікарський засіб, вона повинна вживати особливих заходів, щоб уникнути самоін’єкції через можливість скорочення матки та зниження артеріального тиску плода внаслідок випадкового системного впливу.
Для лікаря:
Ксилазин є агоністом альфа-2-адренергічних рецепторів; його всмоктування може викликати дозозалежні клінічні симптоми, такі як седація, пригнічення дихання, брадикардія, гіпотензія, сухість у роті та гіпоглікемія. Також повідомлялося про шлуночкові аритмії. Порушення дихання та гемодинаміки слід лікувати симптоматично.
Вагітність:
Не використовуйте ксилазин на пізніх термінах вагітності, оскільки це може спричинити викидень.
Взаємодія з іншими засобами та інші види взаємодій:
Ліки з центральною нейродепресантною дією (анестетики, анальгетики) посилюють дію ксилазину. Спостерігається посилення кардіодепресивної дії, послаблення дихальної функції та гіпотензивний ефект. Тому ксилазин слід поєднувати з опіоїдами з великою обережністю.
Ксилазин не слід поєднувати з тіобарбітуратами та галотаном, оскільки це може посилити серцеві аритмії.
Через ризик шлуночкової аритмії ксилазин не слід застосовувати разом з адреналіном та іншими симпатичними стимуляторами або відразу після їх введення.
Передозування:
У разі передозування негативні симптоми посилюються: виникає ризик зупинки дихання та колапсу, можливі судоми.
Часткового усунення ефектів ксилазину можна досягти шляхом призначення антагоністів центральних α2-адренергічних рецепторів: йохімбіну в дозі 0,1 – 0,2 мг/кг маси тіла внутрішньовенно або толазоліну у дозі 0,5 – 1,0 мг/кг маси тіла внутрішньовенно.
Основні фармацевтичні несумісності:
За відсутності досліджень сумісності цей ветеринарний лікарський засіб не можна змішувати з іншими ветеринарними лікарськими засобами.
Побічні дії
Ослаблене дихання з ацидозом, брадикардією, гіпотонією, частим сечовипусканням. Атаксія у великих тварин, надмірне потовиділення у коней. У жуйних можлива поява атонії рубця та здуття живота, слиновиділення, діарея.
У кішок, рідше у собак, блювання виникає через 3-5 хвилин після введення. У собак і кішок іноді виникає діарея.
Після внутрішньом’язового або підшкірного введення можуть виникати місцеві реакції, які зазвичай зникають через 48 годин.
Повідомлення про побічні дії є важливими, оскільки це дає змогу постійно контролювати безпеку ветеринарного лікарського засобу. Якщо ви помітили будь-які побічні дії, включно з тими, що не згадані в інструкції, або якщо ви підозрюєте, що продукт не діє, будь ласка, спочатку повідомте свого ветеринара. Ви також можете повідомити про побічні дії відповідальну організацію, використовуючи контактну інформацію, наведену в кінці цієї інструкції, або через національну систему звітності:
Управління реєстрації лікарських засобів, виробів медичного призначення та біоцидних засобів
Ал. Єрозолімськє, 181C
PL-02-222 Варшава
Тел.: +48 22 49-21-687
Факс: +48 22 49-21-605
Адреса e-mail: pw@urpl.gov.pl
Веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Дозування для кожного виду, шляху і способу введення
Шляхи введення: внутрішньом’язово, внутрішньовенно та підшкірно.
Велика рогата худоба | внутрішньом’язово 0,25–1,5 мл/100 кг маси тіла (тобто 5-30 мг ксилазину/100 кг маси тіла) внутрішньовенно 0,08 – 0,5 мл/100 кг маси тіла (тобто 1,6-10 мг ксилазину/100 кг маси тіла) |
Коні | внутрішньом’язово 7,5–15 мл/100 кг маси тіла (тобто 150-300 мг ксилазину/100 кг маси тіла) внутрішньовенно 3-5 мл/100 кг маси тіла (тобто 60 – 100 мг ксилазину/100 кг маси тіла) |
Собаки | внутрішньом’язово, підшкірно, можливо внутрішньовенно 0,15 мл/кг маси тіла (тобто 3 мг ксилазину/кг маси тіла) |
Кішки | внутрішньом’язово або підшкірно 0,15 мл/кг маси тіла (тобто 3 мг/кг маси тіла) |
Для внутрішньовенного введення ветеринарний засіб необхідно підігріти до температури тіла і вводити повільно.
Для визначення правильного дозування слід якомога точніше визначити масу тіла тварини.
При серцевих розладах препарат слід застосовувати з атропіном.
Дія ксилазину починається через 5-10 хвилин після внутрішньом’язового введення і через 3-5 хвилин після внутрішньовенного введення. Знеболювальна дія триває 10-15 хвилин, а седативна – 0,5-4 години залежно від виду тварин. Ефект після внутрішньом’язового введення більш тривалий.
Рекомендації щодо правильного застосування
відсутні
Пільговий період
Велика рогата худоба та коні: їстивні тканини – нуль днів, молоко – нуль днів.
Собаки та кішки – не стосується.
Особливі запобіжні заходи при зберіганні
Зберігати при температурі нижче 25 ℃. Берегти від світла. Не заморожувати.
Зберігати в недоступному для дітей місці.
Не використовуйте цей ветеринарний лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на етикетці після значення «Exp.». Термін придатності відноситься до останнього дня місяця.
Термін придатності після першого відкриття первинної упаковки: 28 днів.
Особливі запобіжні заходи щодо утилізації
Ліки не можна викидати у стічні води чи сміття.
Національна система збору відходів повинна застосовуватися для утилізації невикористаних ветеринарних лікарських засобів або відходів, отриманих від їх використання, відповідно до чинних нормативних актів і відповідних національних систем збору відходів. Це допоможе захистити навколишнє середовище.
Запитайте свого ветеринара про способи утилізації непотрібних ліків.
Класифікація ветеринарних лікарських засобів
Відпускається за ветеринарним рецептом.
Номери реєстраційного посвідчення та розмір упаковок
219/96
Об’єм упаковок: 20 мл, 50 мл.
Детальна інформація про цей ветеринарний лікарський засіб доступна в базі даних засобів ЄС (https://medicines.health.europa.eu/veterinary).
Контактні дані
Відповідальна організація та виробник, відповідальний за випуск серії:
ТОВ “Biowet Puławy”
вул. Генрика Арцюха, 2
24-100 Пулави
Польща
Тел./факс: + 48 (81) 886 33 53, тел.: + 48 (81) 888 91 00
e-mail: sekretariat@biowet.pl
Контактні дані для повідомлення про підозрювані побічні дії:
ТОВ “Biowet Puławy”
вул. Генрика Арцюха, 2
24-100 Пулави
Польща
Тел.: + 48 (81) 888 91 33, тел.: 509 750 444
e-mail: biowet@biowet.pl
Дата останнього оновлення інструкції: 2013-01-09
2025.04.23